Святий Престол в ООН: мир у правді, справедливості, милосерді і свободі
Світлана Духович – Ватикан
«Понад 60 років тому Папа Іван ХХІІІ присвятив сприянню справі миру енцикліку Pacem in Terris. Це був і залишається донині наполегливим закликом до утвердження миру. Ця концепція миру вкладається в чотири слова: правда, справедливість, милосердя і свобода», – цими словами розпочав свою промову Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН архиєпископ Габріеле Каччя під час форуму високого рівня на тему «Плекання та підтримка культури миру для нинішнього та прийдешніх поколінь», що відбувся у п’ятницю, 2 серпня 2024 р., в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.
Мир у правді і в справедливості
«Мир у правді. Прагнення культури миру передбачає визнання гідності, притаманної кожній людині», – підкреслив ватиканський дипломат, додаючи, що саме «в сім'ї, особливо в процесі виховання, діти отримують розуміння спільної, притаманної людині Богом даної гідності, розвивають свої здібності та готуються до того, щоб реалізувати своє особливе та індивідуальне покликання».
Посилаючись на Послання Папи Павла VI з нагоди Дня миру 1972 р., що мало тему «Якщо хочете миру, працюйте на користь справедливості», архиєпископ Каччя зазначив, що «досягнення миру залежить від встановлення справедливості». «Тому вкрай важливо сприяти соціальній та економічній справедливості, вирішуючи проблеми бідності, голоду та нерівності», – додав він.
Мир у милосерді
Постійний Спостерігач Святого Престолу при ООН підкреслив, що глобалізація призвела до низки позитивних змін, але ці здобутки не рівномірно розподілені як всередині країн, так і між ними. І про це свідчить також явище міграції, тому «для того, щоб досягти мирного глобалізованого світу, необхідно сприяти глобалізованій солідарності».
Мир у свободі
«Мир у свободі. Свобода є фундаментальною передумовою для розвитку людської особистості, – наголосив доповідач. – Вкрай важливо, щоб люди мали можливість вільно сповідувати свою релігію чи переконання, реалізовувати свої прагнення та брати участь у житті суспільства задля утвердження культури миру. Проте ця свобода не повинна тлумачитися як індивідуалістичне переслідування власних інтересів. Це радше свобода любити і дарувати себе іншим для служіння спільному благу».
